дыд выкиОдним із таких переможців є дідусь моєї дружини, Данченко Василь Якович (на фото справа). Він хоробро і вправно воював, про що засвідчують бойові нагороди. Його спогади про ті страшні роки ми свято пам’ятаємо, бо це – не лише наша історія, а й історія героїчного подвигу нашого дідуся.
Вже багато років як немає з нами Василя Яковича, але пам'ять продовжує зберігати ті його великі справи, які принесли мир та свободу нашому народу і безпосередньо нашій родині. 9 травня завжди щемить серце і болить душа, а разом з тим – переповнює велика гордість від того, що наш дідусь – Героїчний Солдат Перемоги. Наша родина дбайливо зберігає фронтові реліквії. А ще - 9 Травня обов’язково вітає усіх ветеранів, аби вони знали, що ми шануємо їхній подвиг.
   Війна... Страшне слово, скільки в ньому ненависті, злості, крові, сліз, розбитих сердець, скалічених доль, смертей, болю, а заразом це відвага, мужність, героїзм, подвиг і нарешті Перемога! Для нашої родини це дійсно «свято зі сльозами на очах»,і, напевно, в нинішній ситуації, як ніколи тривожній.
Доземно вклоняємося усім героям, серед яких наші діди: Іщенко Яків Афанасійович та Данченко Василь Якович!

_______________Архів публікацій_______________